Суд залишив без змін вирок обвинуваченому за нанесення тяжких тілесних ушкоджень

Львівський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу захисника обвинуваченого К. на вирок Кам’янка  - Бузького районного суду Львівської області у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

Обставини справи

Обвинувачений К. визнаний винним у тому, що він перебуваючи у приміщенні кафе-бару знаючи про те, що здоров’я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи цілеспрямовано, протиправно, умисно, та з метою завдання шкоди здоров’ю, реалізуючи свій злочинний намір на заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклого конфлікту із потерпілим Х. наніс декілька ударів в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у виді: «незначного розриву печінки, гемоперитонеум», які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння. Таким чином, обвинувачений К. вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вироком Кам’янка – Бузького районного суду Львівської області гр. К. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

 Розгляд апеляційної скарги

Не погоджуючись з вироком захисник обвинуваченого К. подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду змінити, призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням строком до 3 років.

В мотивах апеляційної скарги захисник, не оспорюючи фактичні обставини справи, покликався на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі врахував дані про особу обвинуваченого, який визнав свою вину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на вихованні неповнолітню доньку, а стан його здоров’я не є задовільним, що підтверджується наявністю ряду хронічних та гострих захворювань. Настоював на тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а оскаржуваний вирок є надто суворим відносно нього.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду ухвалила: апеляційну скаргу захисника  залишити без задоволення, а вирок Кам’янка – Бузького районного суду Львівської області відносно засудженого К. – залишити без змін.

Таке своє рішення колегія суддів мотивувала тим, що покарання обвинуваченому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України немає.