Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, у якій мати вимагала видати обмежувальний припис у користуванні будинком щодо власного сина та невістки. Також у додатковому клопотанні просила суд усунути перешкоди у користуванні цим майном, серед яких – загроза домашнього насильства.
Син позивачки, не погодився з наведеними доводами та повідомив, що проживає в будинку в селі Давидів із дня побудови, і в якій брав безпосередню участь. Зокрема, працюючи в Португалії, надсилав на ім’я матері чималі кошти для зведення фундаменту будинку, стін та його накриття. Опісля приїзду в Україну, завершив будівництво помешкання та привів у належний житловий стан. За усною згодою матері, на яку оформлено на праві приватної власності спірний будинок була поселена дружина відповідача та двоє їхніх малолітніх дітей.
Варто зазначити, до виникнення майнового спору між сином та матір’ю була домовленість, що після виходу на пенсію вона буде проживати на Старосамбірщині, де відповідач також капітально відремонтував помешкання, успадковане позивачкою. Однак, із невідомих причин, матір відповідача не погодилася там проживати та не дозволяє сину зі сім’єю користуватися жодним із наявних будинків.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів того, що син із невісткою є кривдниками, а підстави вважати, що наявні ризики настання тяжких наслідків у зв’язку з відмовою у видачі обмежувального припису для позивачки, відсутні.
З огляду на законність та обґрунтованість рішення районного суду, Львівський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення.