Суд залишив без змін вирок обвинуваченому у незаконному обігу наркотичних засобів

Львівський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу обвинуваченого С. на вирок Залізничного районного суду м. Львова  у кримінальному провадженні щодо його обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1  ст. 309 КК України.

Обставини справи

Вироком Залізничного районного суду м. Львова гр. С. визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Обвинуваченого С. визнано винним у тому, що він у поштоматі «Нова пошта» забрав посилку, так як замовив її через соцмережу «Телеграм», а саме через невідому йому особу, яка користується телеграм-акаунтом під ніком «SMART Med», наркотичну речовину - метадон. Забравши посилку із пошто мату, йому було відомо, що всередині знаходиться футболка, на якій пришитий згорток метадону. Дану речовину гр.. С. вирішив зберігати при собі з метою власного вживання без мети збуту. Того ж дня обвинувачений був зупинений працівниками УБН, які виявили та, в подальшому, після приїзду СОГ вилучили у нього фольговий згорток, всередині якого знаходилась невідома кристалічна речовина білого кольору, яку він зберігав з метою власного вжитку без мети збуту. Виявлена та вилучена у гр. С. кристалічна речовина білого кольору, згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, є наркотичним засобом - метадоном, котрий згідно з постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 року, якою затверджено «перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Розгляд апеляційної скарги

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України та закрити кримінальне провадження.

В мотивах апеляційної скарги обвинувачений, не оспорюючи фактичні обставини справи, покликається на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі врахував дані про його особу, який має на утриманні малолітнього сина, якого виховує самостійно, та активно бере участь в організації його навчання. Зазначає, що суддя врахував як обставину, яка пом’якшує відповідальність, лише щире каяття, однак не врахував його активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Звертає увагу, що в 2020 році він добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркоманії, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальність на підставі ч.4 ст.309 КК України.

  Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду ухвалила апеляційну скаргу обвинуваченого С. залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова відносно нього – без змін.

Колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених санкцією статті, та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а тому підстав для зміни вироку суду першої інстанції із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України немає.