flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Обвинувачений з допомогою Інтернет ресурсів здійснював незаконну діяльність в сфері обігу наркотиків

19 березня 2024, 16:24

Львівський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Я. на вирок Франківського районного суду м. Львова у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України.

Обставини справи

Обвинувачений Я. розуміючи, що вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів являється протиправною діяльністю, яка має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров’я конкретної особи, а й для здоров’я населення в цілому, переслідуючи мету протиправного та швидкого збагачення, вчинив незаконне зберігання без мети збуту та з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин. Відтак, з метою забезпечення конспірації, зведення до мінімуму контакту між продавцем та покупцем наркотичних засобів та запобігання спробам викриття у незаконній діяльності, пов’язаної із незаконним збутом психотропних речовин, для замовлення психотропних речовин, що передувало його відправці у прихованому вмісті посилки, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, спосіб та місце) в Інтернет додатку «Telegram» був створений Інтернет магазин «Алхімік», адміністратор якого координував незаконну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів, а саме здійснював відправку посилки з прихованим вмістом психотропних засобів обвинуваченому Я. В подальшому обвинувачений Я. у вигляді посилок отримував під видуманими анкетними даними психотропні речовини (амфетамін, канабіс, МДМА, тенамфетамін), які зберігав у своєму помешканні для подальшої реалізації.

Вироком Франківського районного суду м. Львова обвинуваченого Я. визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.309 КК України та призначено покарання: за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна; за ч.3 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.70 КК України  за сукупністю кримінальних правопорушень визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розгляд апеляційної скарги

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого М. подав апеляційну скаргу у якій просить змінити оскаржуваний вирок у частині призначеного обвинуваченому Я. покарання та застосувати положення ст. 69 КК України, призначивши більш м’яке покарання ніж передбачено законом, а саме нижче від найнижчої межі, передбаченої санкціями ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням. Свої апеляційні вимоги захисник мотивував невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, неповноту судового розгляду, поверхневого дослідження відомостей про особу обвинуваченого, обставини, що пом’якшують покарання. Місцевий суд, визнав обставинами, які пом'якшують покарання визнання провини і щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а також встановив відсутність обставин, які обтяжують покарання, однак не врахував, що обвинувачений Я. скоїв кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких обставин.

  Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду своєю ухвалою залишила апеляційну скаргу захисника  без задоволення, а вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області відносно засудженого Б. – без змін.

Таке рішення колегія суддів мотивувала тим, що подана апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваного вироку суду, а отже така визнана необґрунтованою та до задоволення не підлягає. Крім того, за наслідками апеляційного перегляду істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення не встановлено.