flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз практики застосування ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді звернень громадян в Апеляційному суді Львівської області в 2014 році

18 травня 2015, 11:44

 

Аналіз практики застосування

ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді звернень громадян
в Апеляційному суді
Львівської області в 2014 році.

 

П  Л  А  Н

 

  1. Вступ.
  2. Правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації.
  3. Аналіз статистичних даних та реєстрація запитів.
  4. Застосування в Апеляційному суді ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді звернень громадян.
  5. Проблемні питання по застосуванню ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
  6. Висновки і пропозиції.

 

                                                     1.Вступ.

 

           Відповідно до плану роботи Апеляційного суду Львівської області на 1 півріччя 2015 року проведено аналіз  застосування ЗУ «Про доступ до публічної інформації»  при розгляді звернень громадян в Апеляційному суді Львівської області в 2014 році.                  

          Аналіз проводився на основі запитів та відповідей Апеляційного суду по цих запитах, які поступили згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

 

2.Правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації.

 

           Правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації, здійснюється відповідно до законів України «Про доступ до публічної інформації» (надалі Закон), «Про судоустрій і статус суддів», «Про інформацію», «Про доступ до судових рішень», Цивільного процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу про адміністративні правопорушення.

 

Застосування положень цих нормативних актів є в наступних роз’ясненнях та публікаціях :

  1. Роз’яснення Міністерства юстиції України від 13.05.2011 року «Закону України «Про доступ до публічної інформації»: інформаційний прорив в Україні»
  2. Лист Міністерства юстиції України від 21.06.2011 року «Нове в законодавстві про інформацію»
  3. Роз’яснення Міністерства юстиції України від от 03.05.2012 г. «Право на доступ к информации как элемент правового статуса лица».
  4. Роз’яснення провідних спеціалістів Міністерства юстиції України «Право на доступ до інформації як елемент правового статусу особи. Розмежування звернення громадянина та запиту на інформацію», «Юридична газета», 24 квітня 2012 року, №17 (308), стор. 34
  5. Наказ Державної судової адміністрації України № 138 від 22.10.2012 року «Про затвердження Типового переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності місцевих та апеляційних судів» в якому затверджено перелік документів в суді, що містять інформацію, яка становить службову інформацію.

 

Щодо застосування положень ЗУ «Про доступ до публічної інформації» також слід керуватись судовою практикою, яка є в постанові  Вищого адміністративного суду України №13 від 30.09.2013 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»

 

          В Апеляційному суді Львівської області питання щодо реєстрації та  надіслання відповідей по запитах, які поступили згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації»,  врегульовані згідно Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Львівської області, яке затверджене керівником апарату суду 30.06.2011 року (надалі Положення та надалі в  Положенні - Суд).

 

           Дія цього Положення не поширюється:

  1. на надання інформації при здійсненні судочинства Судом,
  2. при виконанні судових рішень,
  3. на відносини щодо отримання інформації Судом при здійсненні ними своїх функцій,
  4. а також на відносини у сфері звернень громадян.

 

            Згідно Положення дотримання встановленого порядку надання публічної інформації (опрацювання, систематизація, аналіз та контроль щодо задоволення запиту) про діяльність Суду організовують і забезпечують начальники відділів Суду.

 

           Доступ до публічної інформації про діяльність Суду забезпечується:

1) оприлюдненням публічної інформації в засобах масової інформації;

2) розміщенням публічної інформації на офіційному веб-сайті Суду в мережі Інтернет;

3) розміщенням публічної інформації на інформаційних стендах у приміщенні Суду;

4) присутністю запитувачів інформації на відкритих судових засіданнях у Суді;

5) наданням відповідей за запитами на інформацію.

 

           На офіційному веб-сайті Суду розміщена інформація про діяльність Суду з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

            Рішення Суду розміщуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень».

 

           Публічна інформація про діяльність Суду також надається фізичним, юридичним особам, об’єднанням громадян в усній формі під час особистого прийому, у телефонному режимі  відповідними працівниками відділів апарату Суд та у письмовій формі на письмовий запит.

          Запити на інформацію, що надходять на адресу Суду, приймаються, попередньо опрацьовуються і реєструються у Загальному відділі – «Канцелярії» відповідно до Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді з урахуванням вимог цього Положення.

          Відповідь на запит на інформацію має надаватись не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту Судом.

          У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

          У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, начальник відділу, відповідальний за надання інформації за таким запитом, може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів. Про продовження строку він повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

           Відповіді на запити підлягають обов’язковій реєстрації в Суді.

           Інформація на запит надається безкоштовно.

           У разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на їх копіювання та друк.

           Розмір витрат на копіювання та друк копій документів та порядок відшкодування цих витрат визначається Інструкцією про порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк документів, які надаються запитувачам інформації.

           У разі, якщо запит, поряд з проханням надати публічну інформацію, містить прохання надати також інформацію, що не відноситься до публічної, то відповідь на питання, які не відносяться до публічної інформації, може бути направлена заявнику окремо у терміни, передбачені чинним законодавством, про що запитувач повідомляється у відповіді на інформаційний запит.

 

  1. Аналіз статистичних даних та реєстрація запитів.

 

            Із даних журналу про реєстрацію  запитів вбачається, що  у 2014 році до Апеляційного суду поступило 17 запитів на інформацію згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації». 

           Відповіді на запити надіслані вчасно та відповідно до вимог вказаного Закону.

           З представлених даних встановлено, що поступали також інші заяви громадян в яких вони посилались на ЗУ «Про доступ до публічної інформації».  Однак по суті ці заяви стосувались питань розгляду справ, а тому не реєструвались, як запити. Ці звернення були правильно канцелярією суду зареєстровані в іншому порядку, та не є предметом даного аналізу.

           Аналогічно в іншому порядку реєструвались звернення громадян на підставі Закону України «Про звернення громадян«.

          При цьому враховано, що відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

          За змістом ч. 2 статті 2 зазначеного Закону цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

          Це обумовлено тим, що право на звернення є іншим (за юридичною природою) конституційним правом особи, що гарантується ст. 40 Конституції України. У свою чергу подання інформаційного запиту є основним способом реалізації права на доступ до інформації, що передбачено іншими нормами Конституції, а саме: ч. 3 ст. 32 (право знайомитися з інформацією про себе), ст. 34 (право збирати інформацію) та ч. 2 ст. 50 (право доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту).

          Право на звернення (право на подання петиції) означає право звертатися з індивідуальними та колективними клопотаннями, пропозиціями, критикою або скаргами до органів публічної влади.  Право на подання петиції гарантує комунікацію між особами/групою осіб та державними установами.

           Основна різниця між цими правами полягає в тому, що при реалізації права на звернення особа повідомляє у зверненні посадовій особі певну інформацію з метою спонукати її до вчинення дій правового чи організаційно-адміністративного характеру, в яких зацікавлена ця особа (група осіб).

           У той час, як єдиною метою направлення інформаційного запиту є отримання існуючої в розпорядника публічної інформації. Таким чином, при реалізації права на звернення особа виступає інформатором, а держава – суб’єктом отримання інформації, на яку орган влади мусить відреагувати певним чином.

           У разі ж, коли особа спрямовує інформаційний запит, держава виступає інформатором, а особа – суб’єктом, який отримує інформацію про діяльність органу влади.

           З різних природи та змісту цих прав випливає і відмінний порядок їх реєстрації та їх реалізації, зокрема, різні строки розгляду. Ці права регулюються окремими законами – ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ЗУ «Про звернення громадян».

         Таким чином Суд, як розпорядник публічної інформації, вправі кваліфікувати  зміст звернення та проводити реєстрацію в іншому порядку. Одночасно у відповіді на звернення слід вказувати особі про те, що ЗУ «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на це звернення.

          Так, по запиту  Г. ( запит № /14) йому роз’яснено, що запитувана інформація про рух справи № та отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження з відповідними документами не відноситься до публічної інформації.

            Слід також врахувати, що якщо запит направлений, наприклад у вигляді депутатського звернення, це ніяким чином не позбавляє розпорядника запитуваної інформації обов’язку розглянути його у відповідності із вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації», так як першочергове значення має те, відповідно до якого нормативного акту направлений цей запит, а не його формальна назва.

4.Застосування в Апеляційному суді  ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді звернень громадян.

 

          Проведеним аналізом встановлено, що відповіді на запити про інформацію згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації» Апеляційним судом оформлені у відповідності до вимог цього Закону.

 

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом ( ст.3 Закону).

При цьому розпорядники інформації визначені у статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якими визнаються: 1) суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків; 4) суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

 

  Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якщо інформація зазначена запиті не знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, то останні вправі відмовити в її наданні.

Саме тому,  20 червня 2014 року за № гр. Ос. була надіслана відповідь про те, що в апеляційному суді немає даних про перебування суддів місцевих судів області у відпустках.

 Аналогічно, 02 грудня 2014 року за № було надано відповідь С. про те, що в апеляційному суді немає інформації про точне місце прийняття присяги зазначеними в запиті суддями та, що та відповідно неможливо представити копії їх текстів.

          

             По запитах, які поступали до Апеляційного суду Львівської області встановлено наступне.

 

 До Апеляційного суду Львівської області 03 січня 2014 року поступив інформаційний запит від гр. О. щодо кількості справ з участю ЛКП «А».

 

10 січня 2014 року за № О. було надано відповідь про те, що Апеляційний суд не володіє запитуваною інформацією, так як аналіз та узагальнення таких даних не передбачено затвердженими формами статистичної звітності.

            Також у відповіді зазначено, що відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

             Зазначено, що порушеною у запиті інформацією про кількість справ, у яких поновлено пропущений  строк для апеляційного оскарження судових рішень, які уже набрали законної сили, а також інформацією про кількість справ (відсоток від загальної кількості), по яких судом касаційної інстанції були скасовані рішення суду, Апеляційний суд не володіє, так як аналіз та узагальнення саме цієї інформації у плани роботи суду не включався і така робота не проводилася.

              О. також роз’яснено, що Цивільним процесуальним кодексом України питання поновлення пропущеного строку для апеляційного оскарження судового рішення віднесено до компетенції судді апеляційного суду, який на підставі доказів, поданих стороною процесу, самостійно визначає поважність причин пропуску такого строку. Процесуальним законодавством не передбачено такої підстави для відмови у поновленні строку, як набрання оскаржуваним рішенням законної сили.

 

На адресу Апеляційного суду Львівської області поступив запит на отримання публічної інформації від гр. Г. щодо проблеми з відправкою поштової кореспонденції та щодо руху справи.

 

10 січня 2014 року за № Г. було надано відповідь, щодо руху справи та повідомлено, що Апеляційним судом Львівської області здійснюється відправка поштової кореспонденції в межах фінансування.

 

             Крім того, на повторне звернення  гр. Г. від 20 січня 2014 року щодо проблем з відправкою поштової кореспонденції,  було надано відповідь 24 січня 2014 року за № про те, що проблем з відправкою поштової кореспонденції  немає.

 

Повідомлено, що Апеляційним судом Львівської області здійснюється відправка поштової кореспонденції в межах фінансування.

 Також Г. роз’яснено, що запитувана інформація про рух справи № та отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження з відповідними документами не відноситься до публічної інформації.

На його вимогу надіслано копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі № від 18.11.2013 року та копію апеляційної скарги.

Одночасно повідомлено, що розгляд справи за його позовом до Х.І.М., Я.-Х. М. П. про стягнення коштів призначено до розгляду в Апеляційному суді Львівської області на 09 год. 30 хв. 18 лютого 2014 року.

 

 10 лютого 2014 року до Апеляційного суду Львівської області звернулися із запитом О. та О. щодо роз’яснення ухвали апеляційного суду Львівської області та щодо відсутності в матеріалах справи ухвали про відкриття провадження, крім того просили призначити службове розслідування щодо суддів.

10 лютого 2014 року за № заявникам було надано відповідь по суті викладених вимог.

 

            У відповіді зазначено, що звернення від 10.02.2014 р. розглянуто та повідомлено, що заява від 18.03.2014 р.  про роз’яснення ухвали  Апеляційного суду Львівської області від  04.03.2013 р. розглянута, по ній прийнято рішення і ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.05.2013 р. в задоволенні вимог відмовлено. Копія ухвали додана.

            Крім цього повторно роз’яснено, що ухвала судді Апеляційного суду Львівської області від 21.12.2012 р.  про  відкриття апеляційного провадження є у матеріалах справи і внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Посилання на  іншу ухвалу, як окремий процесуальний документ, копію якого одержано у державній виконавчій службі, є безпідставним, так як цей документ є витягом із оригіналу ухвали від 21.12.2012 р., виданого ЛКП «А» за їх зверненням для подання до державної виконавчої служби для зупинення виконання оскаржуваного рішення.        

Також роз’яснено, що питання призначення службового розслідування щодо суддів відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не входить до компетенції голови Апеляційного суду Львівської області.

 

До Апеляційного суду Львівської області надійшов інформаційний запит від Головного редактора журналу «К»  В. щодо списку суддів Апеляційного суду Львівської області.

           14 березня 2014 року за № було надіслано список суддів Апеляційного суду Львівської області із зазначенням року обрання на посади суддів даного суду.

 

 На адресу Апеляційного суду Львівської області 11 березня 2014 року надійшов інформаційний запит від гр. Б. щодо відновлення роботи Франківського районного суду м. Львова.

14 березня 2014 року за № Б. було надано відповідь, що вирішується питання про розміщення суду в іншій будівлі та повідомлено, що точну адресу розташування Франківського районного суду м. Львова буде офіційно оприлюднено на веб-сторінці даного суду в мережі Інтернет.

 

Зокрема, вказано, що триває підготовча робота з відновлення діяльності Франківського районного суду м. Львова, приміщення якого по вул. Чупринки, 69, знищено пожежею.

Що стосується правил територіальної підсудності, які застосовуються до цивільних справ за заявами осіб про встановлення фактів, що мають юридичне значення, то роз’яснено, що такі чітко визначені статтею 257 ЦПК України і не можуть бути порушені. Б. також роз’яснено, що додатково звертатися до іншого суду, ігноруючи встановлені процесуальним законом правила підсудності, із заявою, аналогічною за змістом і суттю тій, яка перебуває на розгляді у Франківському районному суді м. Львова, немає підстав. 

 

  До Апеляційного суду Львівської області 23 квітня 2014 року від гр.Т. надійшла заява щодо дій судді Г.

24 квітня 2014 року за № Т. було надано відповідь, що облік даних кількості справ в яких приймав участь Г. в Апеляційному суді не проводиться, а інформація щодо родинних стосунків суддів є конфіденційною.

 

 19 червня 2014 року до Апеляційного суду Львівської області поступив інформаційний запит від гр. О. щодо відпустки судді Турківського районного суду Львівської області Ф.

20 червня 2014 року № О. була надіслана відповідь про те, що даних про перебування суддів місцевих судів області у відпустках в апеляційному суді не має.

 

До Апеляційного суду Львівської надійшов інформаційний запит від гр. Д. щодо використання ліцензійного антивірусного забезпечення.

04 липня 2014 року за № гр. Д. було надано відповідь про те, що Апеляційним судом Львівської області на поточний момент ліцензійне антивірусне забезпечення не використовується.

 

На електронну адресу Апеляційного суду Львівської області 11 липня 2014 року від Т. надійшов запит на отримання публічної інформації щодо надходження справи з районного суду.

           14 липня 2014 року за № було надіслано на електронну адресу заявника відповідь, про те, що справа зареєстрована в Апеляційному суді Львівської області та повідомлено, що  справа за скаргою Н.С.Г. на дії ВДВС Шевченківського району на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 червня 2014 року, зареєстрована в Апеляційному суді Львівської області 14 липня 2014 року за номером провадження 22-ц/783/5172/14.

 

 18 листопада 2014 року  з електронної адреси надійшов запит щодо перебування справи в Апеляційному суді Львівської області.

19 листопада 2014 року за № було відправлено відповідь на електронну адресу про те чи поступила справа з його участю в апеляційний суд.

 

 На адресу Апеляційного суду Львівської області 28 листопада 2014 року від гр. С. надійшла заява-запит щодо присяги суддів.

 02 грудня 2014 року за № було надано відповідь С. по суті викладених вимог та одночасно дано роз’яснення про те, що в Апеляційному суді немає інформації про точне місце прийняття присяги зазначеними в запиті суддями та, що та відповідно неможливо представити копії їх текстів.

 

 До Апеляційного суду Львівської області 04 грудня 2014 року від представника Інформаційно-аналітичного Інтернет-видання ZAXID.NET Р. надійшов запит на отримання публічної інформації щодо розміру доходів голови суду К. упродовж 2012-2013 рр. включно.

09 грудня 2014 року за № надано відповідь щодо викладених вимог та надіслано копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру голови суду за 2012 рік.

 

На запит № від 04.12.2014 р. повідомлено про надання відомостей про доходи голови Апеляційного суду Львівської області та членів його сім’ї за 2012, 2013 роки надано копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – декларація) К.  за 2012 р.

Разом з цим проінформовано запитувача про те, що декларація голови апеляційного суду за 2013 р. розміщена на офіційному веб-сайті суду (http://lva.court.gov.ua, в закладці «Новини», повідомлення від 08.04.2014 р. «Про оприлюднення декларацій», у рубриці «Голова суду») та є загальнодоступною для публічного ознайомлення. Тому запропоновано скористатися зазначеним Інтернет-посиланням для перегляду цієї декларації.

Одночасно звернуто увагу на те, що відомості про номер облікової картки платника податку, серію і номер паспорта, місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження задекларованих об’єктів згідно із абз.2 ч.2 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають. А тому у відповідності до вказаної норми та вимог ч.6 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від    13.01.2011 р. наведені вище відомості у копіях декларацій голови Апеляційного суду Львівської області К. відсутні.

 

               На адресу Апеляційного суду Львівської області 05 грудня 2014 року від гр. В. надійшов інформаційний запит щодо статистичних даних по КПК України.

  04 грудня 2014 року за № було надано відповідь по суті викладених вимог та наведені статистичні дані при розгляді справ по КПК України Апеляційним судом за 2013 рік та за перше півріччя 2014 року.

 

 На електронну адресу Апеляційного суду Львівської області 08 грудня 2014 року від гр. Н. надійшов інформаційний запит щодо прийому громадян.

 10 грудня 2014 року за № було повідомлено гр. Н., коли і як саме проводиться особистий прийом громадян головою Апеляційного суду Львівської області, а також надано відповідь на ряд інших запитань порушених у запиті.

 

           Зазначено, що  голова Апеляційного суду Львівської області проводить особистий прийом громадян кожну першу середу місця з 09.00 год. до  12.00 год.

Попереднього запису на особистий прийом не передбачено, тому такий здійснюється у відповідний день в порядку черги.

При цьому особистий прийом громадян здійснюється керівництвом  виключно з питань організації роботи апеляційного суду. Питання розгляду конкретних судових справ на особистому прийомі не розглядаються, оскільки такі підлягають вирішенню лише у встановленому чинним законодавством процесуальному порядку.

Графік особистого прийому громадян з роз’ясненням щодо питань, які підлягають вирішенню на ньому, розміщено на дошці інформації та оголошень апеляційного суду у вестибюлі на 1-му поверсі будівлі суду.

Що стосується вимоги Н. про надання посадової інструкції голови апеляційного суду, то роз’яснено, що наявність такої посадової інструкції не передбачена, оскільки повноваження голови апеляційного суду визначаються не посадовою інструкцією, а безпосередньо законом – положеннями ст.29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Одночасно інформовано, що у приймальні голови Апеляційного суду Львівської області немає секретаря, оскільки така посада не передбачена штатним розписом. Відповідно, надати посадову інструкцію та копію наказу про прийняття особи на посаду секретаря немає можливості.

Крім цього, у зв’язку з викладеним у запиті застереженням щодо роботи помічника судді апеляційного суду М., зазначено, що службова компетенція помічників суддів визначається Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженим рішенням Ради суддів України №14 від 25.03.2011 р. Зазначеним Положенням, а саме абз.3 п.20, передбачено, що помічник судді за дорученням судді готує, зокрема, проекти судових рішень, інших процесуальних документів, які приймаються суддею або під головуванням судді. 

 

  До Апеляційного суду Львівської області надійшов запит від В. щодо загальної суми відрахування податків з доходів фізичних осіб та суми відрахування в пенсійний фонд із заробітної плати працівників Апеляційного суду Львівської області.

12 грудня 2014 року за № було надано обґрунтовану відповідь з наведенням конкретних сум по цих нарахуванням.

 

 29 грудня 2014 року до Апеляційного суду Львівської області, із інформаційним запитом, звернулася М. щодо розгляду справи під головуванням судді Б.

 12 січня 2015 року за № було надано відповідь по суті викладених вимог, зокрема про те, що повний текст ухвали апеляційного суду по конкретній справі було складено 23.12.2014 року і про це зазначено в журналі судового засідання.

 

   Жодних скарг на вказані відповіді по запитах не поступало.

 

  1. Проблемні питання по застосуванню ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

 

            Серед проблемних питань по застосуванню ЗУ «Про доступ до публічної інформації», крім вищезазначених, є запити щодо службової, таємної чи конфіденційної інформації.

            При виявленні того, що запитувач просить надати  конфіденційну інформацію про особу працівника суду чи судді слід врахувати наступне.

 

    Частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, окрім того аналогічні положення закріплені в частині другій статті 11 Закону України «Про Інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).

Згідно з частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до положень частин першої статті 21 Закону № 2657-XII інформація з обмеженим доступом є конфіденційною, таємною та службовою.

Частиною другою статті 21 зазначеного Закону конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Окрім того, в рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі № 1-9/2012 прийшов до висновку, що положення частини першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Виходячи із аналізу зазначених норм, є підстави прийти до висновку, що інформація, наприклад щодо  автобіографії працівника суду є конфіденційною інформацією, окрім біографічних даних перелік яких є в законодавстві, яка може бути надана до публічного доступу лише за згодою працівника. Відсутність такої згоди виключає можливість поширення такої інформації її розпорядником.

 Відомості про номер облікової картки платника податку, серію і номер паспорта, місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження задекларованих об’єктів згідно із абз.2 ч.2 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. є інформацією з обмеженим доступом, а тому оприлюдненню не підлягають.

 

Прикладом є вищевказана відповідь на запит від 04 грудня 2014 року представника Інформаційно-аналітичного Інтернет-видання ZAXID.NET Р. щодо розміру доходів голови суду К. 

 

 На запит Т. від 24 квітня 2014 року за № було надано відповідь, що інформація щодо родинних стосунків суддів є конфіденційною.

 

          Аналогічно в законодавстві  врегульовано питання щодо надання таємної та службової інформації.

          Так це врегульовано Наказом Державної судової адміністрації України № 138 від 22.10.2012 року «Про затвердження Типового переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності місцевих та апеляційних судів».

           Питання щодо таємної інформації врегульовано ЗУ «Про державну таємницю».

           Таким чином немає підстав для надання службової інформації, як і таємної інформації  по запиту згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

 

  1. Висновки і пропозиції.

 

          З метою недопущення помилок у наданні інформації за запитами згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вважаємо за необхідне довести даний аналіз до відома суддів, начальників відділів та  працівників апарату Апеляційного суду.