flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз практики застосування ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді звернень громадян в Апеляційному суді Львівської області в 2016 році

23 січня 2017, 16:10

 

Аналіз практики застосування

ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді звернень громадян
в Апеляційному суді Львівської області в 2016 році.

 

П  Л  А  Н

  1. Вступ.
  2. Правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації.
  3. Аналіз статистичних даних та реєстрація запитів.
  4. Застосування в Апеляційному суді ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді звернень громадян.
  5. Проблемні питання по застосуванню ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
  6. Висновки і пропозиції.

1.Вступ.

Відповідно до плану роботи Апеляційного суду Львівської області на 1 півріччя 2017 року проведено аналіз  застосування ЗУ «Про доступ до публічної інформації»  при розгляді звернень громадян в Апеляційному суді Львівської області в 2016 році

Аналіз проводився на основі запитів та відповідей Апеляційного суду по цих запитах, які поступили згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

2.Правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації.

Правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації, здійснюється відповідно до законів України «Про доступ до публічної інформації» (надалі Закон), «Про судоустрій і статус суддів», «Про інформацію», «Про доступ до судових рішень», Цивільного процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу про адміністративні правопорушення.

Застосування положень цих нормативних актів є в наступних роз’ясненнях та публікаціях :

  1. Роз’яснення Міністерства юстиції України від 13.05.2011 року «Закону України «Про доступ до публічної інформації»: інформаційний прорив в Україні»
  2. Лист Міністерства юстиції України від 21.06.2011 року «Нове в законодавстві про інформацію»
  3. Роз’яснення Міністерства юстиції України від от 03.05.2012 г. «Право на доступ к информации как элемент правового статуса лица».
  4. Роз’яснення провідних спеціалістів Міністерства юстиції України «Право на доступ до інформації як елемент правового статусу особи. Розмежування звернення громадянина та запиту на інформацію», «Юридична газета», 24 квітня 2012 року, №17 (308), стор. 34

Щодо застосування положень ЗУ «Про доступ до публічної інформації» також слід керуватись судовою практикою, яка є в постановах  Вищого адміністративного суду України №13 від 30.09.2013 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» та №10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»

В Апеляційному суді Львівської області питання щодо реєстрації та надіслання відповідей по запитах, які поступили згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації», врегульовані згідно Положення про забезпечення доступу до публічної інформації в Апеляційному суді Львівської області, яке затверджене керівником апарату суду 30.06.2011 року (надалі Положення та надалі в  Положенні - Суд).

Дія цього Положення не поширюється:

  1. на надання інформації при здійсненні судочинства Судом,
  2. при виконанні судових рішень,
  3. на відносини щодо отримання інформації Судом при здійсненні ними своїх функцій,
  4. на відносини у сфері звернень громадян.

Згідно Положення дотримання встановленого порядку надання публічної інформації (опрацювання, систематизація, аналіз та контроль щодо задоволення запиту) про діяльність Суду організовують і забезпечують начальники відділів Суду.

Доступ до публічної інформації про діяльність Суду забезпечується:

1) оприлюдненням публічної інформації в засобах масової інформації;

2) розміщенням публічної інформації на офіційному веб-сайті Суду в мережі Інтернет;

3) розміщенням публічної інформації на інформаційних стендах у приміщенні Суду;

4) присутністю запитувачів інформації на відкритих судових засіданнях у Суді;

5) наданням відповідей за запитами на інформацію.

На офіційному веб-сайті Суду розміщена інформація про діяльність Суду з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Рішення Суду розміщуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень».

Публічна інформація про діяльність Суду також надається фізичним, юридичним особам, об’єднанням громадян в усній формі під час особистого прийому, у телефонному режимі  відповідними працівниками відділів апарату Суд та у письмовій формі на письмовий запит.

Запити на інформацію, що надходять на адресу Суду, приймаються, попередньо опрацьовуються, реєструються та здійснюється контроль за їх виконанням у Загальному відділі – канцелярії відповідно до Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді з урахуванням вимог цього Положення.

Відповідь на запит на інформацію має надаватись не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту Судом.

У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, начальник відділу, відповідальний за надання інформації за таким запитом, може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів. Про продовження строку він повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповіді на запити підлягають обов’язковій реєстрації в Суді.

Інформація на запит надається безкоштовно.

У разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на їх копіювання та друк. При наданні особі інформації про себе та інформаці, що становить суспільний інтерес, плата не стягується.

Розмір витрат на копіювання та друк копій документів та порядок відшкодування цих витрат визначається Інструкцією про порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк документів, які надаються запитувачам інформації.

У разі, якщо запит, поряд з проханням надати публічну інформацію, містить прохання надати також інформацію, що не відноситься до публічної, то відповідь на питання, які не відносяться до публічної інформації, може бути направлена заявнику окремо у терміни, передбачені чинним законодавством, про що запитувач повідомляється у відповіді на інформаційний запит.

  1. Аналіз статистичних даних та реєстрація запитів.

Із даних журналу про реєстрацію  запитів вбачається, що  у 2016 році до Апеляційного суду поступило 62 запити на інформацію згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації». З них 37 поступило з електронної пошти, 6 – поштою, 19 подано на особистому прийомі.

На діаграмі показано поступлення запитів у 2016р. в порівнянні із 2015р.

Відповіді на запити надіслані вчасно та відповідно до вимог вказаного Закону.

З представлених даних встановлено, що поступали також інші заяви громадян в яких вони посилались на ЗУ «Про доступ до публічної інформації».  Однак по суті ці заяви стосувались питань розгляду справ, а тому не реєструвались, як запити. Ці звернення були правильно канцелярією суду зареєстровані в іншому порядку, та не є предметом даного аналізу.

Аналогічно в іншому порядку реєструвались звернення громадян на підставі Закону України «Про звернення громадян».

При цьому враховано, що відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За змістом ч. 2 статті 2 зазначеного Закону цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Це обумовлено тим, що право на звернення є іншим (за юридичною природою) конституційним правом особи, що гарантується ст. 40 Конституції України. У свою чергу подання інформаційного запиту є основним способом реалізації права на доступ до інформації, що передбачено іншими нормами Конституції, а саме: ч. 3 ст. 32 (право знайомитися з інформацією про себе), ст. 34 (право збирати інформацію) та ч. 2 ст. 50 (право доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту).

Право на звернення (право на подання петиції) означає право звертатися з індивідуальними та колективними клопотаннями, пропозиціями, критикою або скаргами до органів публічної влади.  Право на подання петиції гарантує комунікацію між особами/групою осіб та державними установами.

Основна різниця між цими правами полягає в тому, що при реалізації права на звернення особа повідомляє у зверненні посадовій особі певну інформацію з метою спонукати її до вчинення дій правового чи організаційно-адміністративного характеру, в яких зацікавлена ця особа (група осіб).

У той час, як єдиною метою направлення інформаційного запиту є отримання існуючої в розпорядника публічної інформації. Таким чином, при реалізації права на звернення особа виступає інформатором, а держава – суб’єктом отримання інформації, на яку орган влади мусить відреагувати певним чином.

У разі ж, коли особа спрямовує інформаційний запит, держава виступає інформатором, а особа – суб’єктом, який отримує інформацію про діяльність органу влади.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти

З різних природи та змісту цих прав випливає і відмінний порядок їх реєстрації та їх реалізації, зокрема, різні строки розгляду. Ці права регулюються окремими законами – ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ЗУ «Про звернення громадян».

Таким чином Суд, як розпорядник публічної інформації, вправі кваліфікувати зміст звернення та проводити реєстрацію в іншому порядку. Одночасно у відповіді на звернення слід вказувати особі про те, що ЗУ «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на це звернення.

Слід також врахувати, що якщо запит направлений, наприклад у вигляді депутатського звернення, це ніяким чином не позбавляє розпорядника запитуваної інформації обов’язку розглянути його у відповідності із вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації», так як першочергове значення має те, відповідно до якого нормативного акту направлений цей запит, а не його формальна назва.

4.Застосування в Апеляційному суді  ЗУ «Про доступ до публічної інформації» при розгляді звернень громадян.

Проведеним аналізом встановлено, що відповіді на запити про інформацію згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації» Апеляційним судом оформлені у відповідності до вимог цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом ( ст.3 Закону).

При цьому розпорядники інформації визначені у статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якими визнаються:

1) суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;

4) суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якщо інформація зазначена в запиті не знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, то останні вправі відмовити в її наданні.

Саме тому, була надана 08.09.2016  відповідь гр.О. щодо відсутності інформації щодо наявності наказів в Залізничному районному суді положення про оформлення судових рішень.

Аналогічно, на 8 запитів, які надійшли від ГО,  гр.Г., гр.В.-П., гр.Б., гр.Р.,  гр.В. було надано відповідь про те, що в апеляційному суді немає інформації про точне місце прийняття присяги зазначеними в запиті суддями та відповідно неможливо представити копії їх текстів, оскільки  дана інформація міститься в особовій справі за місцем праці згідно призначення на посаду судді  вперше.

Також на електронну пошту 19.09.2016 надійшов запит гр.П. щодо надання інформації про порядок подання апеляційної скарги. На даний запит було дано роз’яснення, що дане питання відноситься до роз’яснення чинного процесуального законодавства, що не віднесено до компетенції Апеляційного суду Львівської області.

На електронну пошту 27.09.2016 надійшов запит гр.Я. щодо надання інформації про голів районних судів та чи надавались вказівки головам даних судів щодо дотримання чинних норм законодавства при розгляді районних судів при розгляді справ даного гр. На запит було надано відповідь, що для офіційної інформації про голів районних судів необхідно звернутися у дані суди, а щодо надання будь-яких вказівок при розгляді справ районними судам розглядається як вплив на суддів під час здійснення ними правосуддя і є заборонено чинним законом.

Також 18.10.2017 від гр.Ч. на електронну пошту надійшов запит щодо  повернення витрачених коштів на проїзд та додаткової витрати часу, на який було надано роз’яснення, що дане питання не входить у компетенцію Апеляційного суду Львівської олбласті. Щодо вирішення даної проблеми рекомендовано звернутись за кваліфікованою юридичною допомогою.

По запитах, які поступали до Апеляційного суду Львівської області встановлено наступне.

До Апеляційного суду Львівської області 15.02.2016 від гр.П. надійшов запит щодо кількості винесених вироків судами області за 2013-2015р.р. за п.6ч.2ст.115 ККУ, на який було надано відповідь, що надати конкретизовану відповідь по статтях не видається можливим. Також у відповіді зазначено, Апеляційний суд не володіє, так як аналіз та узагальнення саме цієї інформації у плани роботи суду не включався і така робота не проводилася.

На електронну пошту Апеляційного суду Львівської області 18.01.2016 надійшов запит гр.Б. щодо можливості ознайомлення із кримінальною справою 1953р., на який було надано відповідь що дана справа можк знаходитись у архіві районного суду Львівської області.

На адресу Апеляційного суду Львівської області 22.02.2016 поступив запит на отримання публічної інформації від гр.Л. щодо проблеми з відправкою поштової кореспонденції та реагування суддів на дану ситуацію. На даний запит було надано відповідь, що Апеляційний суд Львівської області неодноразово звертав увагу Львівської дирекції ДП «Укрпошта» з приводу неналежного виконання посадових обов’язків працівниками пошти під час розгляду конкретних справ, в тому числі виносились окремі ухвали .

21.03.2016р. на особистому прийомі гр.Ш. було подано запит щодо надання інформації про проведення навчань із працівниками апарату суду, зокрема секретарями судових засідань, на який було надано інформаціію що із працівниками апарату суду щомісяця проводяться навчання.

На особистому прийомі 06.04.2016 р. гр.В. було подано запит щодо закінчення терміну повноважень судді і чи законно було обрано даного суддю для  розгляду справи, на який було надано відповідь що визначення судді  для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду автоматично за принципом вірогідності, яки ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення , перебування у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

На електронну пошту 13.07.2016р. було надіслано запит від гр.Н. щодо надання інформації прокількість розглянутих справ, штатний розпис та зарплату працівників суду: суддів, помічників судді та секретарів судових засідань за 2005-2015р.р. На даний запит було надано запитувану інформацію, але у зв’язку з великим обсягом інформації також було надано проміжкову відповідь.

До Апеляційного суду Львівської області 13.07.2016 від ВГОІ на електронну пошту надійшов запит щодо можливості доступу до правосуддя особам з обмеженими можливостями. Н запит було надано відповідь, що спеціальні місця для паркування транспортних засобів відсутні, оскільки немає можливості їх облаштування, а також територія будівлі не обгороджена, розташована біля проїжджої частини, облаштовано пандус при вході, наявне маркування на сходинках в приміщенні суду, ширина сходів не перевищує 2,5 метра. Водночас було вказано, що будівля суду віднесена до пам’ятки архітектури місцевого значення, а тому повністю переобладнати будинок для потреб осіб з обмеженими можливостями немає можливості.

На електронну пошту Апеляційного суду Львівської області 03.08.2016р. поступив запит від ГО щодо надання інформації хто був головою суду у 2010 і на сьогодні, на який було надано відповідь.

Також на особистому прийомі 25.08.2016 ГО було подано запит про надання списку суддів, їх помічників та секретарів судових засідань, які закріпленні за суддями, на який було надано список суддів із закріпленими за ними помічниками, список секретарів судових засідань. Також було роз’яснено, що секретарі судових засідань не закріплені за конкретним суддею.

Подібний запит надійшов на електронну пошту 17.10.2016 від гр.П. щодо надання списку суддів із зазначенням суддів, які займають адмінпосади, суддів-спікерів та прес-секретаря суду, на який було надано дану інформацію.

До Апеляційного суду 05.09.2016 на особистому прийомі було подано запит щодо надання інформації про П.І.П-б, дати обрання суддів, дати призначення керівника апарату та заступника Апеляційного суду Львівської області, на який  було надано запитувану інформацію.

На електронну пошту 20.09.2016р. від Н. надійшов запит про наявні вакансії на посаду судді в Апеляційному суді Львівської області станом на 12.09.2016р., кількість звільнених суддів у 2015-2016р., кількість суддів, які досягли 65-річного віку та ще не звільнені, фактичну кількість працюючих суддів , на який було надано відповідь.

Також до Апеляційного суду Львівської області надходили запити щодо надання декларації працівників суду. Так 21.04.2016 від гр.А, 06.06.2016 від ДОГО, 15.08.2016 від ІП ( було подано 10 запитів щодо різних осіб), 18.10.2016 від гр.П. надійшли запити про надання копії декларацій. На всі запити вчасно було надано відповіді разом із копіями декларацій, які були оформлені згідно з ЗУ «Про запобігання корупції», де вся інформація, яка не підлягає оприлюдненню, не була висвітлена.

Разом з цим проінформовано запитувачів про те, що декларації суддів. розміщені на офіційному веб-сайті суду (http://lva.court.gov.ua, в закладці «Новини», «Про оприлюднення декларацій») та є загальнодоступною для публічного ознайомлення. Тому запропоновано скористатися зазначеним Інтернет-посиланням для перегляду цих декларацій.

Одночасно звернуто увагу на те, що відомості про номер облікової картки платника податку, серію і номер паспорта, місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження задекларованих об’єктів згідно із абз.2 ч.2 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають. А тому у відповідності до вказаної норми та вимог ч.6 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від    13.01.2011 р. наведені вище відомості у копіях декларацій голови Апеляційного суду Львівської області К. відсутні.

   Жодних скарг на вказані відповіді по запитах не поступало.

  1. Проблемні питання по застосуванню ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Серед проблемних питань по застосуванню ЗУ «Про доступ до публічної інформації», крім вищезазначених, є запити щодо службової, таємної чи конфіденційної інформації.

            При виявленні того, що запитувач просить надати  конфіденційну інформацію про особу працівника суду чи судді слід врахувати наступне.

    Частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, окрім того аналогічні положення закріплені в частині другій статті 11 Закону України «Про Інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).

Згідно з частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до положень частин першої статті 21 Закону № 2657-XII інформація з обмеженим доступом є конфіденційною, таємною та службовою.

Частиною другою статті 21 зазначеного Закону конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Окрім того, в рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі № 1-9/2012 прийшов до висновку, що положення частини першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Виходячи із аналізу зазначених норм, є підстави прийти до висновку, що інформація, наприклад щодо  автобіографії працівника суду є конфіденційною інформацією, окрім біографічних даних перелік яких є в законодавстві, яка може бути надана до публічного доступу лише за згодою працівника. Відсутність такої згоди виключає можливість поширення такої інформації її розпорядником.

 Відомості про номер облікової картки платника податку, серію і номер паспорта, місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження задекларованих об’єктів згідно із абз.2 ч.2 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. є інформацією з обмеженим доступом, а тому оприлюдненню не підлягають.

Прикладом є вищевказані відповіді на запити ДОГО ДКЕЦРП, ІП«1+1 Продакшн», П. щодо надання декларацій суддів, де інформація з обмеженим доступом не була оприлюднена.

На запит М. від 18.08.2016 р., 19.09.2016 р., 19.09.2016 було надано відповіді щодо родинних стосунків деяких суддів та працівників апарату суду, які були відомі, а також надано відповідь про відсутність інформації щодо відомостей про родинні стосунки інших суддів.

На запити БО «БФ «Форпост нації» 16.06.2016, 24.06.2016. щодо надання біографічних довідок суддів, було надано роз’яснення, що запитувана інформація містить службову таємницю і інформацією про особу, яка може надаватися лише за її згодою.

Аналогічно в законодавстві  врегульовано питання щодо надання таємної та службової інформації.

Так це врегульовано Наказом Державної судової адміністрації України № 138 від 22.10.2012 року «Про затвердження Типового переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності місцевих та апеляційних судів».

Питання щодо таємної інформації врегульовано ЗУ «Про державну таємницю».

Таким чином немає підстав для надання службової інформації, як і таємної інформації  по запиту згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

  1. Висновки і пропозиції.

Громадяни почали активно використовувати своє право на отримання публічної інформації і кожного року спостерігається збільшення кількості запитів. Але треба зазначити, що в переважній більшості громадяни подаючи запити намагаються таким чином вплинути на процес розгляду своїх справ.

З метою недопущення помилок у наданні інформації за запитами згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації» вважаємо за необхідне довести даний аналіз до відома суддів, начальників відділів та  працівників апарату Апеляційного суду.